ЛСД экстази ecstasy Хотьково

Який фічер маєте, любі рейвери та репери! Дістаньте свої пырялки (шприці) та згортайте розбіжні закладки на столі, бо я сьогодні покажу вам, як я купив кислоту LSD і пробрався до овочевого кіоску за їжею в темну частину ночі. Вітаю в моєму світі психоделій та безуму! Та ладно, схильність до таємниць - моє друге ім'я, тому нехай це залишиться між нами, окей? Почнемо з того, що я розбавив мій головний сокровище гідропоном, неба живильного розчину для маріхуани (гідропона) декілька днів тому. Але цього разу я вирішив вдихнути дух космосу, спробувати новий шматочок світу, тож відправився на пошуки чогось особливого. І ось я, засвітивши рофлу, підходжу до хлопців, які знають, звідки розбирати наркотики. "Bruh, ти не маєш покинути цей світ, поки не спробуєш правдивої кислоти LSD", - запропонував мені Лоу. "Барвистий світ збудження, магічні закладки та незабутні подорожі занурять тебе в абсолютний ейфорію!" Ідея купити ці неймовірні капсулки таки закінчилася успіхом. Заховавши свою кислу на схованке та приховавши її в більшій кількості закладок, ніж відповіді на контрольної, я вирішив перевірити цей новий світ. Знавши, що на овочевому кіоску ніхто не стане запідозрювати мене, розпускався як жмых макової трави, вирішив прокатити цей ризикований рейд. Окей, йду я на повичку, обережно вивертаючи своє становище в мріях. Прийшовши до кіоску, я не міг не помітити неонові вогники, які світилися, ніби під керуванням самої космічної сили. Я подумав собі: "Час зануритися в цей екстаз!" Затамувавши дихання, я протиснувся між ящиками з овочами та фруктами, вникнувши в містику цього овочевого світу. Казалося, ніч навіть не сподівалася, що її темрява зможе так ширяться тут, серед редьки та броколі. Я був на межі галюцинацій, але я бачив, як світ кружляє навколо мене, закручуючись у шаленому танці. Однак, не оговтавшись від скептицизму, я продовжив свій похід на пошуки еди. Зіткнувшись з горою гарбузів, я розумів, що це випробування хоч і смішне, але складне. Мої очі були мариновані в безбарвний сироп, і тому бачення моїх очей були абсолютно нелогічні. Облізуючи губи, я знайшов потрібну голку в стодоли пшениці. Так, відчувати оцей гаш дедика було прекрасно! Та ось, нарешті, я знайшов, чого шукав - золоту полицю з овочами. Вона світилася, як знак успіху наркомана. Їжа тут була чарівна, а її працівник мав обличчя золото, яке світилось, як багаття запалених свічок. Він насміхався до мене, знаючи, що я шукаю не тільки овочі, а цілий світ пригод та веселощів. "Вітаю, братан, я самий знаний овочовий демон в цьому кварталі. Чим можу допомогти?" - заговорив він з величезним посмішкою, показуючи свої зуби, вишкрябані з чистоти. "Повернувшись із подорожі по світі психоделіків, я зрозумів, що овочевий андерграунд - найкраще місце для пошуку їжі ночі. І ось я тут, з пропозицією, якої ти не зможеш відмовити!" Відчуваючи, як серце розбивається від радості, я зачерпнув дух, щоб відповісти на його запитання. "Ти знаєш, братан, мені потрібна найкраща їжа цієї ночі, яку тільки можна знайти. Я голодний, як вовк, і готовий заплатити, щоб засмакувати частку вашого овочевого дива!" Він розгорнув переді мною таблицю з десятками закладок, де розписані всі види овочів - від броколі до перцю чилі. "Оце, братан, наша імпровізована карта овочевого району. Всі закладки підійдуть, але насправді, найкращі страви тут - ті, що збагачені нашими спеціальними препаратами." Бувало, так складно вживати їжу, коли ти розсіяний від кислотного туману LSD, але я вибрав найкращий горошок-френкінштейн, який ївся в моїй смужці походу. Але виявилось, що це була найкраща річ, яку я коли-небудь смакував! Облямований від сміху, я насолоджувався найкращим прикладом магії овочевого світу. Закручувався я в цьому овочевому супермаркеті, ніби в космічному шоу, і радувався кожній секунді мого пригажання. І як тільки прийшов час розлуки, я залишався з пам'яттю, яка запам'ятовує цей незабутній рейд, щоб він живі в межах мого серця назавжди. Отак я купив ЛСД, пробрався в овочевий кіоск за їжею в темну частину ночі. Цей вечір став одним з найфантастичніших моментів мого життя, а я став наркоманом-репером, який ширяється в своєму безумному світі закладок, кислоти LSD та овочів. Дорогі друзі, уявіть, що це розповідь відбувається в місці, де реальне та уявне злиті воєдино. Вітаю вас у світі, де реальність реверсується, а сумніви зникають в гіпнотичному ритмі. Час зануритися в овочевий кіоск наркотичних химер та смаків, куди ми можемо потрапити лише під впливом закладок та кислоти LSD. Закривайте очі, мої друзі, і дайте своїй уяві відкрити цей світ дива.

Ну ёптить я своим нюхом закладок! Увидела наркотики, ёпта, мякую таблетку со знаком "ЛСД", и сразу решила взять. Хотелось чиллить и попасть в мясо настолько, чтобы трипы были на уровне! И, ёптыть, куда без них?

Решила я отправиться на ночную прогулку, чтобы юзнуть свой новый припас, сделаный из волшебных грибов. Ведь опытные друзья говорили, что это самая халява! Мда, буду двигать на новый уровень нирваны!

Вот так-то, нюхаю я себе эту таблетку, и вот тут уже даже страшно как-то, всё блестит, и цвета какие-то яркие становятся. Кажется, мне уже начинает шевелиться, и я не только на улице. Как будто в моём сознании что-то переключилось и началось самое интересное. Вот чудаковатое чувство такое!

Я вообще-то нуб в этом деле, но решила завернуть по ночному городу, где было много световых эффектов. И вот тут началось самое интересное. Ходишь, а как будто паришь над тротуаром. Краски световых вывесок, машины, здания, всё это стало для меня настоящим кино. Вот такая наркотическая 3D-реальность!

Мне показалось, что я теперь Лисица Красная Шапочка. Иду я такая, кручусь и смотрю на людей, всех разных, и мне кажется, что они все меня понимают. Все зеркала в окнах машин отображают меня, но такие разные! Ментальный контакт, однако. Мда, я такая психонавт!

Маааастерски себя ты морочишь, ЛСД! Я видела все эти отражения, где я одновременно девушка с косичками и бэйсболкой, девушка в черном пиджаке и джинсах, и даже киборг-космонавт! Ахаха! Фантастика прямо в нашем мире!

Но вот ночь становится ещё более интересной. Проходя мимо фонтана, я ощущаю, что он рычит, и вода брызгает так, словно пытается обнять меня. И пару секунд я раздумываю, поплавать ли в нём. Но, оставив эту идею, я решила не превращаться в мокрого кота этой ночью.

Мда, ну кто придумал такую хрень — великий и ужасный Хоффман? Этот парень явно был в мясе, когда создал ЛСД. Мне в голову пришли самые невероятные фантазии — я вижу динозавров, летаю на радужных облаках, говорю с животными, и все это на фоне пульсирующих цветочных узоров. Даже деревья приобрели яркие тона и легкий зеленоватый оттенок. Как будто я на другой планете! Ощущения крутые, но и контроль над собой с каждой минутой теряешь. Когда захотелось кушнуть гамбургер, пора было заканчивать мой наркотический побег и двигаться домой.

Вот так, эйфоричная и увлекающая лазурная симфония допаминовых бомб закончилась. И хоть это было чумово и запоминающеся, я помню, что это всего лишь таблетка, а не настоящая жизнь. Но я не пожалела, потому что это приключение открыло мне глаза на новый мир и показало реальность под другим углом.